Шкільне цькування: проблема, яка не вирішується сама по собі блоги 

Шкільне цькування: проблема, яка не вирішується сама по собі

Вже декілька років поспіль Україна входить у першу десятку країн Європи за поширеністю булінгу серед 11-15 річних школярів.

Весною 2019 року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оприлюднив результати дослідження «Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків і молоді в Україні». Нове соціологічне опитування надає детальні статистичні дані щодо стану здоров’я дітей шкільного віку, а також впливу різних соціальних чинників на їх самопочуття та моделі поведінки.

«Третина учнівської молоді щонайменше раз на рік брала участь у бійках. Жертвами образ, принижень та знущань протягом останніх двох місяців визнали себе 38% опитаних.
35% підлітків зізналися, що упродовж останніх двох місяців ображали або принижували інших. З них, 23% робили це «один раз або двічі», а 3,5% – «кілька разів на тиждень». Кожна п’ята дівчина «самостверджується» за допомогою кулаків. Кожен п’ятий підліток визнав, що ображав однолітків в онлайн-просторі. «Жертвами» онлайн-знущань визнала себе п’ята частина – 21,5%»
, — повідомляється у матеріалах дослідження.

Шкільне цькування

Шкільне цькування або шкільний булінг — загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням та упереджене ставлення у навчальному закладі.

Дитячі психологи та робітники соціальних служб вважають, що від булінгу страждають як агресори, так і жертви.

Кожна дитина, яка бере участь у цьому процесі переживає емоційні проблеми, не вміютє будувати стосунки з людьми та маює проблеми психо-емоційного розвитку.

Кожна дитина потребує уваги ї  підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Шкільне цькування

Як зрозуміти, що Ваша дитина стала жертвою булінгу:

  • Дитина не хоче ходити до школи. Дитина починає вигадувати любий привід  не йти на заняття у шкільні дні, наприклад, хвороба, вітсутність вчителя, та інше. Школяри молодшого віку можуть плакати та вмовляти батьків не ходити до школи, старші діти прогулюють заняття. Може почати говорити про те, що кине школу.
  • Дитина не берє участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 
  • Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося — не можє реалістичо пояснити.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті. 

Ті, кого цькують:

  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  •  відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто цькуює:

  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

  • часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Шкільне цькування

Як забезпечити здорові взаємовідносини у колективі?

Доцент кафедри прикладної психології ХНУ ім. В. Н. Каразіна Олена Луценко каже: «Буллінг може припинитися, якщо на кривдника своєчасно  вплинуть вчителі, батьки, психолог, адміністрація школи. Складність полягає в тому, що буліри діють прихованими методами. Вони ображають однолітків, коли ніхто не бачить. Вони дуже спритні та вміють добре брехати».

Не треба думати, що жертвами цкування, або агресорами стають діти із неблагополучних сімей. На жаль, сучасні батьки занадто зайняті зароблянням грошей, їм не завжди вистачає часу на виховання власної дитини. Багато хто вважає, що вихованням повинні займатися в школі, але вчителі також не завжди готові взяти на себе таку відповідальність.

На початку 2019 року в Україні з’явився законодавчий акт, який передбачає правову відповідальність за буллінг і приховування цього явища. Тобто, держава почала звертати увагу на цю проблему, що само по собі є  позитивним моментом.

Шкільне цькування

Але, «успіхи» в цьому напрямку дуже легко побачити: за півроку працівники поліції склали 221 адміністративний протокол за Буллінг. Лідерам тут є Київська, Херсонська, Кіровоградська та Черкаська області. Найменше на закон відреагували Закарпатська і Чернігівські області, де складено по 1 протоколу.

Поточна судова практика показує: найчастіше до відповідальності притягується мати порушника, ї найменше — батько. Також до відповідальності притягують вчителів, повнолітніх та неповнолітніх дітей. За статистикою, основна вікова категорія, яка страждає від булінгу — неповнолітні (14-18 років), а відразу за ними йдуть малолітні (до 14-ти). Також розглянуто справу, де постраждалим став учитель, і відповідач був визнаний винним. Нагадаємо, що булінг — це не тільки про конфлікти між учнями. Жертвою може стати і педагог. Всім треба пам’ятати про захист своїх прав.

У більшості судових рішень покаранням стало стягнення у вигляді штрафу — всього на суму понад 51 000 гривен. Крім штрафу, суди практикують попередження, громадські роботи, зауваження ї навіть публічне вибачення.

Булінг – не ситуативне явище. Зароджуючись у дитячому колективі, він неодмінно впливає на всіх учасників, і наслідки дуже важко мінімізувати. Саме тому основна увага має бути зосереджена на попередженні цього явища — виявленні та вчасному нівелюванні дискримінаційних поглядів. Поки ж антібулінговое законодавство працює тільки як каральний інструмент — в частині притягнення до відповідальності.

Як показує міжнародна практика, одним із дієвих інструментів у частині профілактики шкільного цькування є сучасні системи відеоспостереження, встановлені по всій території школи:

  • Відео з камер спостереження можна переглядати в режимі реального часу з мобільних пристроїв, що дає можливість моментального реагування з боку батьків або адміністрації школи на випадки булінгу.
  • Відеозапис дає максимально достовірну інформацію про подію. Це виключає випадки надання неправдивої інформації, яку, як показує практика, в ході розгляду дають не тільки нападник, а й потерпілий.
  • Вивчення поведінки всіх учасників конфлікту на видеозаписах може допомогти фахівцям — психологам розробити для кожного з них індивідуальну програму консультацій.
Шкільне цькування

Якщо Ви зіткнулися з боулінгом, зізнайтеся, що ви зіткнулися з серйозною проблемою. Це не так вже й просто, адже існує захисний механізм заперечення: «Нічого особливого. Це невелика проблемка і вона сама собою вирішиться». Або ще гірше: «Це взагалі не проблема для мене. З чого ви взяли?» І найгірший варіант: «Я боюся щось робити, буде тільки гірше, не така це вже й проблема».

Не потрібно замовчувати проблему. Проаналізуйте ситуацію. Поговоріть з дитиною. Зверніться по допомогу до фахівців. Пам’ятайте, Ваша дитина — це Ваша відповідальність, тільки Ви зможете захистити його від цькування, навчити спілкуватися з однолітками і з дорослими, не вдаючись до насильства.

Авторка: Кармен Толстая, журналіст, громадський діяч.

Читайте також

Залишити коментар