Ігор Тимчина: гра в мирні домовленості не дає права зайняти навіть відвойовані позиції Персони 

Ігор Тимчина: гра в мирні домовленості не дає права зайняти навіть відвойовані позиції

Ігор Тимчина – представник старшого покоління АТОвців. Він покинув своє стабільне мирне життя і вирушив на війну. Гарячі точки пройшов як парамедик у складі «Госпітальєрів». В Одеському військовому шпиталі Ігор провів чотири місяці. Остаточного діагнозу йому так і не поставили. Лікували наслідки двох контузій. «Тім» – інженер і талановитий майстер. За час перебування у шпиталі полагодив близькочотирьох сотень медичних приладів. Серед них– високоточні апарати, нові деталі до яких коштують тисячі доларів. Ігор – інтелектуал з тонкою душевною організацією. Український воїн з обличчям римського філософа і монаха-схимника. Про себе: Я родом…

читати далі
«Інклюзія починається із маленької родині», — мама сонячного хлопчика, Лариса Новосад Персони 

«Інклюзія починається із маленької родині», — мама сонячного хлопчика, Лариса Новосад

Лариса Новосад, мама сонячного хлопчика із міста Луцьк, відкриває нову серію проекту «Портрет», де ми розповідаємо історії звичайних людей. Про них рідко пишуть у ЗМІ. Кожен з наших героїв володіє фантастичним талантом: мріяти і діяти. Тому їх мрії втілюються і стають невід’ємною частиною життя інших людей. Великі справи складаються з маленьких кроків, які наші герої роблять кожен день. Для себе і для всіх! З Ларисою Новосад ми познайомилися у Києві на семінарі для представників ЗМІ, який організувала ВГО «Коаліція».  Симпатична білявка із чарівною посмішкою, мати трьох дітей, Лариса усім своїм…

читати далі
Дмитро Смірнов: Таке враження, що ми нерухома ціль – пляшки, які розставили для відстрілу Персони 

Дмитро Смірнов: Таке враження, що ми нерухома ціль – пляшки, які розставили для відстрілу

Дмитро Смірнов – танкіст. Свій танк він лагідно називає «танчиком». На Донбас потрапив разом із третьою хвилею мобілізації. Пройшов гарячі точки, два тижні пробув у ворожому оточенні. Отримав контузію та два важких поранення. Але щоразу повертався до лав війська. У нього дуже цікаве обличчя, в яке хочеться вдивлятися і вивчати. З нього можна писати сучасного Мамая. В його зовнішності немає жодних показових атрибутів, які б наводили на цю думку – ні тобі оселедця, ні вусів. Але є в цьому чоловікові потужна внутрішня енергетика. Від Дмитра віє спокоєм, впевненістю та мудрістю…

читати далі
Влад «Сержант»: За 23 роки свого маленького життя я вперше зрозумів, де є справжні друзі Персони 

Влад «Сержант»: За 23 роки свого маленького життя я вперше зрозумів, де є справжні друзі

Владислав – простий хлопець з села, для якого військова справа – свідомий вибір. На війну він потрапив за власним бажанням у 2017-му. Служба у ЗСУ навчила його розбиратися в людях, виявляти фальш і цінувати щирість. Влад не за віком серйозний, категоричний в оцінках, з чистим затятим поглядом з під брів театрального Мефістофеля. Своє справжнє прізвище він попросив не називати, щоб не нашкодити своїм рідним. Про себе: Мені 23 роки. Я родом із Херсонської області. Маю середню спеціальну освіту. З 16-ти років почав працювати. Не хотів сидіти на шиї у батьків….

читати далі
Василь Левчук: Дуже тяжко, коли бачиш друзів «двохсотими» Персони 

Василь Левчук: Дуже тяжко, коли бачиш друзів «двохсотими»

Василь Левчук, по-бойовому «Дєд», на війні з перших днів. Він невисокий на зріст, жвавий та міцний. На милицях лункими коридорами лікарні пересувається так само вправно, як путівцями Донбасу за кермом «своєї машини». У нього добрі блакитні очі, молочні козацькі вуса, прямий усміхнений погляд. В одеському військовому шпиталі Василь Дмитрович лікує поламану ногу. Травма небойова, це його найбільше і злить. Понад усе Дєд хоче якнайшвидше повернутися не додому, а на передову. Там для нього все по-чесному, просто і зрозуміло. Про себе: Я сам з Херсонської області, село Гола Пристань. До війни…

читати далі