Метка: суспільство

Владислав – простий хлопець з села, для якого військова справа – свідомий вибір. На війну він потрапив за власним бажанням у 2017-му. Служба у ЗСУ навчила його розбиратися в людях, виявляти фальш і цінувати щирість. Влад не за віком серйозний, категоричний в оцінках, з чистим затятим поглядом з під брів театрального Мефістофеля. Своє справжнє прізвище він попросив не називати, щоб не нашкодити своїм рідним. Про себе: Мені 23 роки. Я родом із Херсонської області. Маю середню спеціальну освіту. З 16-ти років почав працювати. Не хотів сидіти на шиї у батьків….

Василь Левчук, по-бойовому «Дєд», на війні з перших днів. Він невисокий на зріст, жвавий та міцний. На милицях лункими коридорами лікарні пересувається так само вправно, як путівцями Донбасу за кермом «своєї машини». У нього добрі блакитні очі, молочні козацькі вуса, прямий усміхнений погляд. В одеському військовому шпиталі Василь Дмитрович лікує поламану ногу. Травма небойова, це його найбільше і злить. Понад усе Дєд хоче якнайшвидше повернутися не додому, а на передову. Там для нього все по-чесному, просто і зрозуміло. Про себе: Я сам з Херсонської області, село Гола Пристань. До війни…